Справа Івашини


НЕофіційна реакція Лютої, "випадково"(?) надіслана замість О.Третякової Василеві:

Олено Василівно, вітаю. Ну, блін, Вася "розлютувався" не на жарт.
Я мовчу, бо шаную дисципліну нашого закладу. Якщо мене викличуть - я висловлю свою думку.
З повагою, ЛТЮ

Відповідь Василя:

Шановні колеги,
Шановна пані Олено,
Пересилаю цей лист Вам, оскільки, очевидно, саме Вам він і був адресований. Відмічу лише неприйнятність фамільярності і сленґової лексики пані Т.Лютої у мій бік, що, як демонструють її попередні публічні висловлювання, на жаль, загалом властиве риториці пані Тетяни. Вибачень вимагати навіть не буду, оскільки не бачу відповідального суб’єкта, від якого їх можна затребувати, як не було їх і після абсурдних звинувачень у малюванні графіті. А «мовчу, бо шаную дисципліну» - це не етика, це відсутність свободи слова.
Ставлю у копію пані Тетяну Ярошенко, оскільки пані Т.Люта презентує себе як «дисциплінованого співробітника підрозділу віце-президента з інформаційного забезпечення».
З повагою,
Василь Черепанин.



"Добро перемагає зло": офіційна відповідь "доброї" Лютої


Шановні колеги!
Доводжу до відома мою точку зору:
1. Зважаючи на авторитетність комісії, хочу подякувати їй за відповідне  рішення.
2. Я також не брала участь у засіданні комісії, що вважаю правильним з огляду на процес об*єктивного формування
її висновків.
3. Зобов*язуюсь виконувати положення цього рішення як дисциплінований співробітник підрозділу віце-президента з інформаційного забезпечення (а не кафедри історії!).

Вважаю інцидент вичерпаним дякуючи в тому числі активності студентів Могилянки, яким я також щиро вдячна.
Особисто Василю Черепаніну - дякую за випадок познайомитись і переконатися, що так чи інакше, а добро перемагає зло.
Спасибі, з повагою, керівник Центру-музею, Тетяна Люта. 





Шановні колеги,
            Шановна пані Олено,
            Спасибі, я з цікавістю ознайомився із рекомендаціями Комітету з етики НаУКМА. Я очікував його засідання, згідно із розпорядженням №5 С.М.Квіта від 01.03.2010, до 19 березня, а відбулося воно, як свідчить витяг з протоколу цього засідання, 27 квітня. Я, на жаль, нічого не знав про такий прецедент – мене не було ні повідомлено, ані, тим більше, запрошено, хоча щодо мене на даному засіданні було винесено певні рішення, які, судячи з назви Комітету, є «етичними». І лише 9 червня 2010 р., тобто після 43 днів (sic!) по засіданню, секретар Комітету з етики п. О.Третякова запропонувала в тому числі мені ознайомитися з текстом рекомендацій Комітету. Я схильний розцінювати дану ситуацію як неетичну по відношенню до викладачів Києво-Могилянської академії.
            Також впадає в око однозначність трактування конфліктної ситуації. Дивує односпрямованість «етичних закликів», покликаних дисциплінізувати викладачів чи співробітників з альтернативною позицією та баченням університету, і жодного слова про тих, хто власне розпалив конфлікт і зробив його публічним. Виявляється, в Академії є працівники, яким дозволено публічно лютувати, і це толерується Комітетом з етики і навіть не стає предметом розгляду. Чи є в такій ситуації етичним засідання Комітету, якщо його очолює представник тієї ж кафедри, до якої належить і один з об’єктів розгляду цього засідання? Вважаємо за потрібне у випадку, якщо і далі систематично зневажатиметься думка та позиція значної частини могилянців, які дійсно виступають за конструктивний розвиток Академії, перейти до обговорення неетичних адміністративних дій в ширших загальнодержавному та міжнародному форматах.
            Комітет у своїх рекомендаціях постійно посилається на «усталені правила» та «академічні процедури» як на істини останньої етичної інстанції, з позиції якої, очевидно, він говорить, залишаючи невизначеними ці поняття і відкриваючи широкий простір для інтерпретації, а отже, і відповідного їх застосування. Як член могилянської громади я вболіваю насамперед за академічну спільноту та її подальшу долю саме як спільноти, бо коли Комітет з етики збирається не публічно, а кулуарно виносить певні рекомендації, це свідчить про те, що ми боїмося відкритого обговорення і вирішення наших проблем, а воліємо, радше, їх поглибше закопати, поставивши протокольну печатку на етичному сертифікаті якості. Мабуть, етичні питання не такі прості, щоб регулювати їх як правила дорожнього руху.
            З повагою,
            Василь Черепанин.


НЕЕТИЧНА комісія з етики: тишком-нишком, нікого не запросивши, вони зібралися і вирішили:










Modern Strikes Back,  або Акція "Чисті стіни" від Лютої




такоє :)







Технічні питання: 

найкраще відео переглядати, користуючись Мозіллою - тоді кількість глюків зводиться до мінімуму.

також, дуже перепрошуємо за якість звуку...

і ще одне:

ВЕЛИЧЕЗНЕ, ПРОСТО ГРАНДІОЗНЕ МЕРСІ ОКСАНІ ЗА МОНТАЖ!!



Серія 3. 1. Коментар В. Черепанина про корпоративну етику



Серія 3. О. Івашина та Т. Огаркова про корпоративність



Серія 2. 1. Коментар В. Черепанина про публічність



Серія 2. О. Івашина та Т. Огаркова про публічність



Вступна серія відео-інтерв'ю Тетяни Огаркової з Олександром Івашиною на Ваших екранах :)

Насолоджуйтеся!


Коментар В. Черепанина про ситуацію з науковими ступенями в Україні:




 Відео-сюжет таки буде :)

В результаті довгих дискусій вчора - конструктивне рішення щодо відео-сюжету:
1. він буде;
2. складатиметься з 2 частин:

  •    "діалог по-ворголівськи": з Олександром Олексійовичем розмовлятиме людина його рівня, викладач, який, на додачу, не є у вирі подій - таким чином, зможемо з'ясувати, які моменти наразі є найменш зрозумілими.
  • дискусія: після згаданої першої частини всі присутні зможуть поставити свої запитання учасникам діалогу та і загалом подискутувати
3. час і місце: орієнтовно п'ятниця, 5.03, до 15.00. стосовно місця ще будуть уточнення.


P.S.: Cameramen are wellcome! ;)


----

 Могилянська Школа Журналістики,

http://video.bigmir.net/show/127697/

Стосовно Школи журналістики та "повного варіанту інтерв'ю". Там, як виявляється,є дуже багато нюансів. Розширеної версії як такої не існує, існує лише "сирий матеріал", який, відповідно, є власністю журналістів, котрі знімали це інтерв'ю. цей матеріал просто передати нам не є можливим, оскільки відповідальність (і юридична в тому числі) продовжуватиме лежати на них.

існує 2 варіанти виходу з положення:
1) самим відзняти потрібні сюжети - що не є аж так складно, штатив і фотоапарат/камеру дістати не проблема - тоді це буде нашою інтелектуальною власністю без жодних обмежень;

2) використати вже відзнятий матеріал за певних умов: погодити мету і сам сюжет з авторами (що вимагатиме перегляду відзнятих матеріалів разом з ними в зручний для них час, вирізання небажаних для них з тих чи інших причин моментів, тощо) - тоді юридично відповідальність буде і на нас, і на них; також умовою є згода керівництва: Віталій пообітцяв поговорити з цим самим керівництвом завтра і маякнути мені як тільки він щось знатиме. Головні питання з його боку у нашій сьогоднішній розмові стосувалися мети використання (навіщо нам цей матеріал, як ми його використовуватимемо і де: Віталій наголошував на тому, що відслідкувати його використання вони не зможуть, при цьому матеріал і надалі лишатиметься їхнім). Насправді після виходу сюжету весь масив сирого матеріалу видаляється, прецедентів "віддавання" шматків його стороннім особам в нього особисто не було - тому і виникла ідея консультації з керівництвом.

все впираєтся в те, що довести навіть "нейтральність" наших цілей не видається можливим, оскільки журналісти, як ніхто інший, знають можливості поширення і інтерпретації інформації.

коротше кажучи, якщо начальство дасть добро, то доведеться напрягати їх і робити разом з ними практично новий сюжет, в чому особисто вони не дуже зацікавлені.

тому вибір за нами.. якщо чесно, мені здається, набагато швидше і ефективніше зробити власний сюжет.

що ж стосується можливості сюжету з Лютою, то тут Віталій сказав, що теоретично вони тільки за, але зніматимуть сюжет лише тоді, коли відбуватимуться реальні події. поки ж для них існує лише лист дурнуватої тітки, про який особливо сюжету не знімеш. якщо щось відбуватиметься по суті, вони зніматимуть.


--------

Злободенне: листування Т. Лютої з адміністрацією  стосовно графіті на стінах Могилянки


1. Перший лист Т. Лютої:

Шановні Колеги!

Звертаюсь до Вас у справі корпоративної етики, суть якої полягає у кричущих
і неприпустимих методах боротьби у середовищі викладачів та студентів НаУКМА. Сьогодні, 26 лютого, було
розмальовано частину академічних будівель, в тому числі стіну архітектурної пам*ятки державного рівня - поварні
Києво-Братського монастиря, у приміщенні якого розташовується Музей НаУКМА, зображенням ворога маргіналів -
одного з деканів Могилянки. Ця "дитячо-культурологічна" витівка могла б залишитись дрібним хуліганським випадком,
якби не та хвиля тиску з боку зацікавленого у збереженні свого статусу (не по праву занятого на магістерській програмі,
де за правилами НаУКМА мають право викладати дипломовані фахівці не нижче кандидатського рівня) одного з
викладачів кафедри культурології, яким, очевидно і було організовано цей культурологічний "екшн".
Після ознайомлення із списком "підписантів" під зверненням так званої "групи підтримки" до Президента НаУКМА Квіта С.М. було визначено, що частину списку складають люди, що не мають відношення до НаУКМА, або ті, що не знають про цю ситуацію у нашому університеті взагалі. Деякі зі списку вже заявили про свою непричетність до цієї маніпуляції свідомістю студентів, а головне - висловлюють обурення з приводу фальсифікації інформації і використання своїх прізвищ у цій брудній грі. Остання обставина може стати предметом судового позву.
У зв*язку з викладеним прошу адміністрацію НаУКМА створити комісію по корпоративній етиці, або розглянути це питання на найближчому засіданні Вченої Ради із винесенням відповідних компетентних рішень.
Музей виступатиме з вимогою компенсації коштів ремонту розмальованої стіни і розміщення на сайті академії вибачень "групи підтримки" перед працівниками відповідних служб академії за свою поведінку.
Особисто додам: якщо це така "візуальна культура" з боку наших же співробітників і студентів, то для чого нам такі центри і культура взагалі??
З повагою і надією розуміння ситуації.
Керівник центру "Музей української звитяги", к.і.н. Тетяна Люта

2. Відповідь В. Черепанина:

Шановні колеги!
Я обурений такими безпідставними звинуваченнями - як Ви, пані Тетяно, смієте звинувачувати "одного з викладачів кафедри культурології" в організації якогось розмалювання стін? Чому це саме культурологічний екшн? До чого тут Центр візуальної культури? Припиніть виливати цей весь бруд і цькувати ні в чому не винних людей - Ви що, вирішили знайти цапа-відбувайла для своїх проблем?? Це вже переходить усі розумні межі.
Вимагаю негайних вибачень!
З повагою,
Василь Черепанин.

3. Другий лист Т. Лютої:

Шановний Василю! Я не знаю хто тут цап, але я не божевільна!!!! Акція з підписами співробітників кафедри культурології - це факт. Ваш підпис стоїть на одному з аркушів!!!! Малюнки на стінах з підписами про декана - факт - підтвердять служби НаУКМА. НЕ перекидайте, пане Василю, з хворої голови на здорову.
От і розберемося хто винний і які у кого проблеми на комісії. Я б не втручалася б у ситуацію, якби Ваші посіпаки не розмалювали мені стіни, повірте. І я, а не Ви, вимагаю вибачення і очищення стін!!!
Бувайте здорові, ЛТЮ

4. Відповідь В. Черепанина на 2 Лист Т. Лютої:

Шановні колеги!
Перепрошую, але терпіти таке хамство у виконанні пані Т.Лютої в університеті просто неприпустимо. Хіба це вкладається у корпоративну етику - сміхотворні звинувачення, безпідставні образи і цькування? Що це за тон і словник - "хвора голова", "посіпаки" (виявляється, у мене є посіпаки - sic!) - хіба це риторика університетського викладача?? До чого тут відкритий лист (який я, звісно, теж підписав) з приводу ситуації, що склалася з викладачем кафедри культурології О.О.Івашиною, до якихось малюнків на стінах? Те, що в них Ви, пані Тетяно, вбачаєте "підписи про декана", свідчить виключно про Вас - залишається поспівчувати якомусь із наших деканів, якщо його образ ввижається комусь таким чином і приписується графіті, яке, як ми з"ясували, рекламує виступ у Києві французького ді-джея Jerome (http://live.debosh.us/blog/867.html).


Комісії, яка б мала розбиратися з такими фантазмами однієї людини, місце не в університеті, а деінде. Натомість варто було б справді розібратися, яким чином людина, яка рішенням Колегії Державного комітету архівів України визнана фальсифікатором і підробником архівних довідок та якій внаслідок цього обмежили доступ до документів Національного архівного фонду, займається архівною справою в Академії та ще й викладає і очолює музей (http://www.archives.gov.ua/Law-base/SCAU/index.php?2005-5). Бо це справді таки питання, яке ганьбить імідж нашого університету і псує наше реноме.

З повагою,

Василь Черепанин,

PhD, cultural studies department,

Head of Visual Culture Research Centrе of National University of Kiev-Mohyla Academy.

5. Третій лист Т. Лютої:

Дякую, шановні колеги, всім за увагу.
Я залишаю за собою своє право відповісти П. Черепаніну в інший спосіб, а не на шпальтах корпоративного листування.
 Лише скажу, що це нагадує славетні 30-ті роки.



















--------
Продовження епопеї з Відкритим листом: результати зустрічі  з С. Квітом
Я так розумію, що не всі ж були в Квіта і не всі знають його позиції, тож
вирішив більш-менш послідовно описати це
1)Квіта заділо те, що О.О. сказав, що адміністрація не відзначила його
ювілей, хоч це було зроблено ще до зустрічі з Квітом. (ймовірно тут якесь
непорозуміння)
2)Квіту дуже не подобається наголось на політичному моменті "справи
Івашини", оскільки його не існує, він це вияснив. (ну тут зрозуміло всім
все, сподіваюсь...)
3) Політика Університету і факультету така, що старші викладачі не можуть
викладати на магістерській програмі. Але зрозуміло,що Івашина це виняток. за
реалізацію цього винятку відповідає кафедра, а якщо точніше сам Собуцький,
як керівник магістерської програми. Кафедра уповноважена заявити, що є
особливі випадки і факультет з цим висновком має погодитись. тобто все
залежить зараз від Собуцького (покищо)
4) На виїзному засіданні було вирішено, що потрібно щоб всі програми
підкреслювали свою унікальність. така унікальність є в журналістів приміром
і в інших. Квіту ясно, що кафедра культурології - унікальна, але потрібна
фокусація цієї спеціальності. Студенти на таку фокусацію можуть впливати,
приміром, пропонуючи запровадження необхідних, на їхню думку, дисциплін.
(процедуру потрібно з'ясувати, тут можна виграти багато в чому).

(c) - напишите потім, чия саме

 


--------

Відкритий лист Президентові КМА  Квіту С.М. стосовно "Справи Івашини"

Президентові Національного університету

«Києво-Могилянська академія»

Квіту С.М.

Відкритий лист

Шановний Сергію Мироновичу!

У зв’язку з тим, що Рада факультету гуманітарних наук ухвалила рішення позбавити права викладати на маґістеріумі викладачів без наукових ступенів, до яких належить О.О. Івашина, звертаємося до Вас із проханням вплинути на ситуацію та змінити її.

У своєму рішенні Рада факультету спирається на два документи: положення «Про маґістеріум НаУКМА» № 343 від 22.07.2004 р. і наказ Міністерства освіти і науки України № 99 від 10.02.2010 р. В останньому ніде не сказано про заборону людям без наукових ступенів викладати на маґістерських програмах. Положення «Про маґістеріум НаУКМА» у відповідній частині Академія в силах змінити самостійно, наприклад, встановивши відсоткове співвідношення викладачів з науковими ступенями та без.

О.О. Івашина з 1992 р. є викладачем кафедри культурології (з 1996 р. – маґістерської програми «Культурологія (теорія та історія культури)»), якого шанують і цінують студенти, оскільки він - один із тих викладачів, хто дійсно демонструє добротні взірці якісного гуманітарного викладання. Про це свідчить кількість людей з різних спеціальностей (культурології, філософії, філології, політології та інших), які записуються на його курси. Багато бакалаврів вступають на маґістерську програму «Культурологія», зокрема, заради напрямів наукової діяльності, які на ній розвиває О.О.Івашина. Також чимало випускників Академії (у тому числі частина ті, які викладають у НаУКМА) вважають себе його учнями, незалежно від того, чи був він офіційно їхнім науковим керівником.

Ми вбачаємо у діях Ради факультету гуманітарних наук репресивну реакцію на власну думку О.О.Івашини, яку він висловив на публічній дискусії 05.02.2010 р. з приводу переходу НаУКМА на семестри та впровадження кредитно-модульної системи. Це ставить під сумнів відповідність дій Академії демократичним засадам, які вона декларує, зокрема, в корпоративній угоді зі студентами.

Наголошуємо на неприпустимості бюрократизувати навчальний процес у НаУКМА: забороняючи О.О. Івашині викладати в маґістеріумі, адміністрація забуває про справжній науковий внесок викладача, який вимірюється не ВАКівськими титулами чи державними преміями, а насамперед якісним викладанням, науковими здобутками та студентськими результатами.

З повагою,

студенти НаУКМА 22.02.2010

------

Підписи збиралися:

Загалом було зібрано більше 600 підписів, а підписи з мережі все ще продовжують надходити.


----------

Газета Свідомо

"Гебістські методи"

Максим Опанасенко, 18 лютого, 15:38

«Виступиш на дискусії, підтримаєш ідею студентів і висловиш свою точку зору щодо змін в Могилянці, і вже за два дні з’являється документ про заборону викладати для магістрів. Дивний збіг».

Олександр Олексійович Івашина 14 років викладав культуру п'яти- та шестикурсникам Києво-Могилянської академії. Минулого тижня, коли студенти провели референдум, протестуючи проти змін правил навчання, Івашина теж проголосував проти. Через два дні Рада факультету заборонила з наступного року викладачам без вчених ступенів викладати на магістеріумі. На зустрічі з президентом Могилянки викладач назвав це помстою.

Невже у ВНЗ, який уславився духом свободи, репресії? "Свідомо" опитало усі сторони, щоб ви могли зробити власні висновки.

ВИКЛАДАЧ

Президент пообіцяв розібратися з Вашою ситуацією. Ви говорили з ним сьогодні?

Квіт опирається на те, що йому нічого про це невідомо і коли я до нього підійшов, то він сказав що розбереться. Але ніяких подальших кроків я зараз не бачу.

А що, на Вашу думку, сталося?

Я це називаю гебістськими методами управління, що залишилися з радянських часів.

Так, є документ про те, що Міністерство забороняє людям без ступеня читати в магістеріумі, але є виключення – Вчена рада може кожен рік давати дозвіл особливим викладачам викладати для магістрів. І до цього кожен рік такий дозвіл мені давали. І не тільки мені, а й іншим викладачам.

Після цього референдуму і студентського спротиву, мій завкафедри пояснив – раз Ви пішли на конфлікт – отримуйте. З нового навчального року я тепер не маю права викладати для магістрів. Вони вважають висловлювання своєї думки і виступ на обговоренні – конфліктом. Якесь дике поняття…

Вам висунули претензію, що у Вас немає вченого ступеня. А яка у Вас освіта?

Вища. Я закінчив історичний факультет університету Шевченка у 1986 році. Якщо переводити на сучасні ступені, то я вважаюсь магістром.

А досвід роботи?

В Академії я працюю з 1992 року. Спочатку викладав на бакалавраті. А коли в 1996 році в Могилянці з’явився магістеріум, то я одразу почав викладати там.

Розробив власний курс - «Постмодернізм». Пізніше мені дісталися курси «Постструктуралізм» і «Франкфуртська школа» і я їх всі читав 14 років.


А в якийсь момент вони вирішили так – раз людина виступає проти, то ми йому покажемо його місце. Це генеральська свідомість – раз ти не маєш достатню кількість зірочок на погонах, то як ти взагалі можеш на щось претендувати. І такі настрої деяких людей сильно заважають академії

Вчора Ви казали про «альтернативність» Ваших поглядів. В чому це проявляється?

Я вказав на те, що взагалі є альтернативні погляди, є викладачі, які бачать європейську освіту не так, як її бачить керівництво або міністерство. Але їх ніхто не розглядає. А тепер ще й мстяться за це.

Як відреагували студенти?

Я знаю, що студенти, яким я викладаю, збиралися пікетувати кафедру філософії, якщо раптом все це залишиться в силі. Але поки ще мало що зрозуміло, тому вони мабуть чекають остаточного рішення.

Багато дисциплін викладаєте?

Чотири великих. «Постмодернізм», «Франкфуртська школа», «Постструктуралізм», «Культура і влада».

І що з ними буде, якщо викладача відсторонили?

Поки що дочитуватиму. Заборона має початися з наступного навчального року. Завкафедри має знайти інших викладачів. Він вже порекомендував моїм студентам, а нині молодим викладачам, щоб вони взяли мої курси, а я в цей час захищався.

Така ситуація склалася тільки з Вами?

Ні, я знаю під цю заборону потрапили ще як мінімум двоє.


Один хлопець, Денис Король, теж з нашої кафедри. Він зараз захищається, але теж втрапив в список «небажаних». І ще один викладач археології, але йому рада факультету і власне декан пообіцяв «обійти» цю заборону.


Тобто, на «Археології» можна, а на нашій, яка проштрафилась і найактивніше підтримала студентів – ні.

СТУДЕНТКА

Аспірантка Могилянки, мотор протестів Інна Совсун:

"Івашина має величезну підтримку серед студентів. Вони коли дізналися, то хотіли бойкотувати заняття і мітингувати. Але ж поки немає остаточного рішення, тому вони ходять на пари. Ця заборона – не просто формальність. Я думаю, що відсторонили його тому що є деякі сили, котрі цього захотіли. Він виступив тоді коли у нас захід був проти введення семестрів і модульних. Єдиний зі старших викладачів прийшов і виступив. І зараз під заборону викладати потрапили ще двоє, але я думаю, що це все спрямовано конкретно проти Івашини. Він гігант, правда».

АДМІНІСТРАЦІЯ

Заступник декана факультету гуманітарних наук Могилянки Дмитро Мазін:

"Таке рішення по Івашині і події навколо нововведень в академії – простий збіг. Ви зрозумійте, в нас відбуваються перевірки з Міністерства освіти і науки. І дійсно викладачі без вченого ступеня не можуть викладати для магістрів. За тривалий час викладання на магістеріумі Івашина міг би зробити якісь кроки до того, щоб мати таке право офіційно.

Щоб ніхто не думав, що це все спрямовано проти нього, скажу, що такого права позбавили ще двох викладачів. Але мова не йде про звільнення чи про повну заборону викладати. Їм заборонено викладати для магістрів. Бакалаврат же залишається відкритим».

http://kiev.svidomo.org/journalists/varto-pidtrymaty-studentiv-i-cherez-dva-dni-tebe-vzhe-vidstoronjujut-vid-vykladannja.html

Немає коментарів:

Дописати коментар