понеділок, 22 листопада 2010 р.


В суботу 20 листопада група неофашистів здійснила напад на Центр візуальної культури НаУКМА під час заходу щодо трансгендерної проблематики, напустивши в приміщення сльозогінний газ і побивши одного із організаторів. На жаль, расистські дискримінаційні погляди поділяють і деякі могилянці, причетні до ультраправих угруповань. Будьмо пильними - не дамо поширитись фашистському насильству!



пʼятницю, 15 жовтня 2010 р.

Сковорода №2 (жовтень 2010). Корпоративно-етичний університет і спротив кампусу.

Василь Черепанин. Корпоративна етика і дух капіталізму.
Назарій Совсун. Університетська етикетка.
Анна Кравець. Києво-Могилянська корпорація та Києво-Болонська академія.
Олексій Радинський. Мавзолей Джеймса Мейса.
Катерина Рубан. Політика кампусу: дисциплінарна топографія.
Збудуємо те, за що заплатять. Розмова з головним архітектором проекту реконструкції Андріївського узвозу і Контрактової площі Юрієм Лосицьким.
Інна Совсун. Пам"ятник для Могилянки.

Скачати газету можна тут

середу, 6 жовтня 2010 р.

Відкритий лист до Президента НаУКМА

Співробітники, викладачі і студенти Києво-Могилянської академії!
Ініціативна викладацько-аспірантсько-студентська група розробила лист-звернення до президента С.М.Квіта з метою провести публічний круглий стіл за участю адміністрації, викладачів та студентів НаУКМА, під час якого ми змогли б відкрито висловити свої пропозиції і вимоги щодо наявних сьогодні в університеті проблем та подальшого розвитку Академії.
Охочих підписатися під звернення прошу надсилати свої підписи із зазначенням структурного підрозділу, в якому працюєте (у випадку викладачів), або спеціальності та року навчання (у випадку студентів) на наступну адресу:



Звернення до Президента НаУКМА С. М. Квіта


Шановний Сергію Мироновичу!


24 вересня відбулася Академічна Конференція НаУКМА, де було ухвалено новий Статут НаУКМА, що слугуватиме основним документом, згідно з яким функціонуватиме наш університет. Як ми розуміємо, Академічна Конференція мусила би стати тим майданчиком, де мали бути підняті, обговорені й ухвалені принципи діяльності, що дозволили б нам досягти неодноразово декларованих стратегічних цілей, а саме: набуття статусу дослідницького університету, наближення до західних стандартів вищої освіти та у перспективі – входження до числа ста найкращих університетів світу. Однак бодай спроба досягнути їх відкриває широке коло проблем, про які ми почали говорити з Вами ще в червні 2009 р. Ось лише декілька з них:

  • запровадження однакового підходу до оплати праці професорсько-викладацького складу без поділу на штатних працівників та тих, хто викладає за сумісництвом;

  • збільшення кількості годин в навантаженні на кваліфікаційні та курсові роботи, без чого науковий потенціал Академії прямуватиме до вкрай низького рівня;

  • визначення навантаження на основі викладацьких аудиторних годин та годин, призначених для наукової діяльності;

  • визнання наукових ступенів доктора філософії (PhD), отриманих в провідних університетах світу, а також в рамках навчання в докторській школі НаУКМА;

  • публічна фінансова звітність за господарською діяльністю НаУКМА;

  • доцільність перенесення частини університетського кампусу до смт. Ворзель;

  • зміна правил використання публічного простору академмістечок.


На жаль, розмова фактично не відбулася, а при процедурі голосування не було взято до уваги значну кількість голосів тих, хто утримався.


У зв’язку з цим ми просимо від Вас проведення спеціального круглого столу за участю адміністрації, викладачів та студентів НаУКМА, під час якого ми змогли б висловити свої пропозиції щодо стратегії подальшого розвитку Академії та отримати відповідь адміністрації щодо механізмів досягнення уже визначених цілей.


Нагальна необхідність публічної дискусії між адміністрацією і викладачами обумовлена потребою забезпечити прозорість багатьох процедур і способів ухвалення адміністративних рішень, зокрема щодо набору осіб на викладацькі та керівні посади, способів формування штатного розпису, оплати праці професорсько-викладацького складу та розподілу коштів Фонду розвитку НаУКМА. Ми занепокоєні тенденцією корпоративізації університету, яка виявляється в послідовному обмеженні права критично висловлюватись на адресу адміністрації, а також спробами клерикалізації світського навчального закладу.


Ми розраховуємо на можливість провести конструктивну дискусію про стратегію розвитку університету до 15 листопада 2010 р. В такий спосіб ми матимемо змогу закласти в план розвитку університету на 2011 рік нові спільно вироблені принципи, які підвищать якість навчального процесу у майбутньому.


Ми розуміємо, що Академія обмежена рішеннями Міністерства Освіти і Науки та ВАКу, тому впевнені, що адміністрація, викладачі й студенти мусять об'єднати свої зусилля для боротьби за академічні права і свободи на державному рівні. Проте для цього
необхідний чесний та відкритий діалог на рівні університету про ключові проблеми
його розвитку. Ми переконані, що критичні висловлювання на адресу діяльності Академії чи адміністрації не свідчать про бажання дискредитувати університет, а навпаки, є шляхом до його вдосконалення.

Ми впевнені, що людський капітал є головною запорукою перетворення НаУКМА на конкуретноспроможний дослідницький університет сучасного зразка. Тому усі фінансові можливості Академії повинні бути спрямовані на забезпечення гідних умов для якісного виконання своєї праці викладачами та отримання знань студентами. Це мусить стати основним пріоритетом як при визначенні стратегії розвитку НаУКМА, так і при ухваленні окремих адміністративних рішень.


З повагою,

вівторок, 15 червня 2010 р.

НЕофіційна реакція Лютої, "випадково"(?) надіслана замість О.Третякової В. Черепанину:


Олено Василівно, вітаю. Ну, блін, Вася "розлютувався" не на жарт.
Я мовчу, бо шаную дисципліну нашого закладу. Якщо мене викличуть - я висловлю свою думку.
З повагою, ЛТЮ


Відповідь В. Черепанина:


Шановні колеги,

Шановна пані Олено,

Пересилаю цей лист Вам, оскільки, очевидно, саме Вам він і був адресований. Відмічу лише неприйнятність фамільярності і сленґової лексики пані Т.Лютої у мій бік, що, як демонструють її попередні публічні висловлювання, на жаль, загалом властиве риториці пані Тетяни. Вибачень вимагати навіть не буду, оскільки не бачу відповідального суб’єкта, від якого їх можна затребувати, як не було їх і після абсурдних звинувачень у малюванні графіті. А «мовчу, бо шаную дисципліну» - це не етика, це відсутність свободи слова.

Ставлю у копію пані Тетяну Ярошенко, оскільки пані Т.Люта презентує себе як «дисциплінованого співробітника підрозділу віце-президента з інформаційного забезпечення».

З повагою,

Василь Черепанин.