Лист В'ячеслава Брюховецького та листи-відповіді В. Моренця та М.Глибовця

Останнім часом я одержую листи від студентів і викладачів, стурбованих планом переходу на двоместровий навчальний рік. Оскільки ініціатором і впроваджувачем триместрової системи був я, то вважаю за необхідне висловити свої міркування з цього приводу.
По-перше, історія. Коли ми планували відродження Києво-Могилянської академії, то виходили з того, що в СРСР був задовгий навчальний рік, порівняно з більшістю країн світу. Вірніше, він трактувався майже виключно як «горловий» - студенту треба було все розказати, щоб, не приведи Господи, він не вліз у якусь крамолу. Через те самостійні форми роботи, на що значний наголос ставлять кращі університети світу, практично відкидалися. Повинен був ведений конспект того, чому навчав викладач. Як противага цьому, не без складнощів, але
був у нас уведений тиждень самостійної роботи – в ідеалі викладачі повинні були давати конкретні завдання студентам, а ті їх самостійно виконувати, після чого викладачі мали перевіряти якість виконання цих завдань. Це були робочі тижні, тобто задум полягав у тому, що викладач і студент щодня протягом цього тижня працюють в університеті: викладач консультує студента, якщо в нього є така потреба.
Крім того, новинкою для традиційного радянського навчального року був розподіл його на три частини. Третій триместр, за задумом, був взагалі вибірковим. Студент мав право не вчитися протягом цього триместру. Але на нього ставили короткі вибіркові курси, а також курси зарубіжних викладачів, які на початку травня вже звільнялися зі своїх західних університетів.
І перші років п’ять ця система (і ТСР, і третій триместр) успішно працювала.
Проте згодом першопочаткові задуми, на жаль, були дещо деформовані. І викладачі, і студенти переважно почали трактувати тиждень самостійної роботи як додаткові канікули/відпустку. Далеко не всі викладачі ставили реальні практичні завдання студентам для роботи в цьому триместрі. Я вже не кажу про перевірку того, що студент зробив протягом ТСР… Значна частина студентів, відповідно, сприйняла це за можливість додаткових відпочинку й розваг (звісна річ, не всі). А тим часом саме правильна постановка роботи під час ТСР істотно
допомагала б викладачеві реально, зважено виставляти бали для рейтингу, бо ж усі скаржаться, що важко лише за семінари навіть нормально опитати всіх студентів.
Тепер міністерство чітко виставило вимоги про тривалість навчального року, і наша прозахідна система почала пробуксовувати, бо її сутність перетрактована нами ж уже по-радянськи.
Не вистачає два тижні. Але це не тому, що існують триместри, а тому, що ми, безперервно говорячи про Болонський процес (і на рівні держави, і на рівні університету), іґноруємо один з наріжних принципів роботи кращих університетів світу – виразний акцент на самостійній роботі. Ми й далі хочемо все розказати в аудиторії, а не заохотити студента самому здобути ці знання і допомогти йому навчитися це робити.
Звичайно, можна нічтоже сумяшеся одним махом перейти на двоместрову систему й не морочити собі голови. Але на мій погляд, крім трьох можливостей, які, за моєю інформацією, нині обговорюються в НаУКМА з приводу побудови навчального року, є й четверта: включити тиждень самостійної роботи в нормальне навантаження викладача і студента. Але не тільки формально включити, але й - що найголовніше - наповнити його змістовно.
Звичайно, це вимагатиме більше роботи…
Але, по-перше, вирішить ймовірні проблеми з майбутніми акредитаціями.
По-друге, виразніше й продуктивніше поверне навчальний процес у русло сучасних освітніх концепцій.
По-третє, зекономить значні кошти на переформатування комп’ютерної програми управління навчальним процесом.
По-четверте, відмінна риса нашого навчального закладу збережеться. Адже ми вже практично втратили нашу специфіку прийому студентів… А вона була загальновизнана й вельми успішна.
Звісно, останнє не повинно бути самоціллю. Ящо певні процеси і реалії гальмують рух, від них треба звільнятися. Але чи стосується це триместровості? Я сумніваюся. І сподіваюся, що Ви перед прийняттям остаточного рішення обговорите мої сумніІ сподіваюся, що Ви перед прийняттям остаточного рішення обговорите мої сумніви.
Я сумніваюся. І сподіваюся, що Ви перед прийняттям остаточного рішення обговорите мої сумніви.
І ще одне - якби в 1991-92 роках ми виконували всі вказівки (а тиск з цього приводу був, і ще який!), то НаУКМА став би філією червоного університету.
З повагою,
В’ячеслав Брюховецький,
почесний президент НаУКМА,
запрошений дослідник Колумбійського університету в 2009-10 навчальному році.

----

Дорогий Пане Президенте!
Цілком поділяю Вашу бентегу і турботу про збереження Могилянкою власного,
неповторного "профілю й анфасу"! Водночас хочу звернути увагу на певні
конкретні деталі, в яких і "сидить диявол".
Так, НМЦ провів аналіз змістовного наповнення літнього триместру, свого часу
замисленого в цілях, про які Ви знаєте ліпше за всіх. І виявилося, що з
плином часу і під тиском реальних потреб (передовсім потреби виконання
мінімуму годин на профорієнтовані дисципліни і в багатьох випадках
запровадженого держстандарту) цей триместр фактично давно не є ані
"вибірковим", ані, тим паче, "гостьовим": у наших чинних планах цей триместр
рясно заповнений обов'язковими профорієнтованими, нормативними і
фундаментальними курсами (подекуди - до 5-7! Всі ці дані має А.Ф.Бурбан, ці
дані були представлені на осінній Вченій раді). 7 тижнів навчання, на які до
того ж припадають "травневі святкувальні спазми": чи сприяє це якісному
виконанню і засвоєнню обов'язкових курсів, які просто нікуди більше
"ставити" (з пам'яті пригадую, що особливо сутужно тут економістам і
природничникам, але й іншим - не мед)?
Друге, це наголошене Вами змістовне наповнення тижня самостійної роботи,
який справді використовується по-різному і з різною ефективністю. Тут є і
змістовно-правовий аспект: уявімо собі, що всі спеціальності подбали про
його НАЛЕЖНИЙ навчальний характер у режимі самостійної роботи студентів.
Проте доки в календарному графіку і, відповідно, в усіх наших планах цей
тиждень матиме власну позначку (позначений як тиждень самостійної роботи),
реальні години на нього ставити, ясна річ, не можна, так само не можна їх
враховувати у загальній калькуляції, бо є максимально допустиме тижневе
навантаження, - суворо відстежуваний показник ("виймаємо" ці години з
навчального навантаження на "звільнений від занять" тиждень, розкладаємо їх
на решту 13 тижнів і... вилазимо за ліміти тижневого навантаження)... Тим
часом проблема у НЕДОВИКОНАННІ годин з профорієнтованих дисциплін,
недовиконанні, яке вже сьогодні подекуди сягає 1000 і більше годин
(конкретні приклади представлила Вченій раді член робочої комісії
М.Л.Ткачук).Ми можемо скільки завгодно пояснювати, що у нас студенти більше працюють
самостійно, але на це нам вкажуть на розбіжність між загальним обов'язковим
фаховим мінімумом годин (аудиторна + самостійна) і нашим власним (меншим)
обсягом (аудиторна + самостійна). Вкажуть (і вказують) не тільки колеги з
МОНУ, а й наші колеги з інших вузів (в якості перевіряльників й експертів),
а також - наші зарубіжні колеги. Ну, Бог з ними, "вказувальниками": але ж ми
самі, В'ячеславе Степановичу, бачимо, що майже повсюдно то там, то там
недодаємо "фахової кількості", передбаченої дипломом бакалавра і навіть
магістра з певної спеціальності: ми вже не вписуємося у міністерський диплом
європейського зразка через невідповідність ЗАГАЛЬНИХ годин на фахові
дисципліни. Себто справа навіть не в розподілі "дисциплінарних годин" на
самостійні/аудиторні, а в загальній кількості годин. Врахуймо максимально
допустиме тижневе навантаження на студента, а також те, що рік має межі:
звідси й виникає потреба збільшити кількість тижнів реальної навчальної
роботи, відображеної у планах, графіках і розкладах. Це - факт, що його не
обійти (зосібна у світлі дипломів європейського зразка та акредитацій).
Семестровість дає додатково 3 навчальні тижні, при цьому навіть існує
можливість зберегти тижні самостійної роботи і вийти на толерантний графік
проведення сесій (тепер у студентів буває по 2 іспити на день!). Особисто
мені триместровість і звична, і мила, і люба. Але що робити з арифметикою:
прямими кількісними показниками наших навчальних планів? Я кажу це для того,
щоб ми обговорювали проблему, тримаючи на оці ці важливі фактичні обставини.
З повагою і найкращими зиченнями,
В.П.Моренець

---

Шановний В'ячеславе Степановичу!

З цікавістю та розумінням про стурбованість прочитав Вашого
листа. В основному, я підтримую Ваші думки. Але з тексту я зрозумів,
що Вас погано інформують. Хотів довести Вашого відома ці уточнення.
1. В Україні зараз впроваджуються ГАЛУЗЕВі СТАНДАРТи ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
з затвердженими ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНими ХАРАКТЕРИСТИКАми
БАКАЛАВРів, наприклад по факультету інформатики
НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 050103 «ПРОГРАМНА ІНЖЕНЕРІЯ». Навчально-методичні комісії напрямку вимагають чіткого дотримання цього стандарту і по відношенню до навчальних планів. МОН видав наказ про дотримання цього стандарту в грудні 2009 року. Потім з'явилися накази про зміну кредиту,
структури навчальних планів і змісту гуманітарного блоку,.... Наші навчальні плани суттєво недобирали по загальній кількості річного тижневого навантаження (2 тижні). Я пробував це обійти, додавши тижневе навантаження, суттєво, як Ви пишете, зробивши акцент на самостійну роботу. Але при цьому виявилося, що 24 години доби нам не вистачає. Додатково вплинули і думки про сесію. В терміни, які виділені для сесії в нашому календарному плані, нормально втиснути іспитові випробування неможливо.
Я Вам уже доповідав про те, що мені не вдалося ліцензувати останню магістерську програму саме з цих причин. Посилання на "експериментальний статус" нашого університету вже не спрацьовують.
Я ставив питання перед керівництвом університету про отримання такого
"статусу", що дозволило б обійти вказані вимоги МОНУ. Але мені сказали, що це зробити не можливо.
Все це і привело до думок про перехід на двосеместровість.
2. Викликає занепокоєння і якість "залишкових знань" студентів НаУКМА. Мабуть, Ви не дивилися результати останньої "міністерської" перевірки знань гуманітарного блоку, що проводилася за нашими тестами. Всередньому якісні
показники не перевищують 30 процентів. Думаю, по на фахових дисциплінах вони будуть ще меншими. Про це свідчать останні результати державного іспиту.
А нам потрібно боротися за статус науково-дослідницького навчального закладу....
3. В нових навчальних планах ніхто не відкидає два тижні самостійної роботи.
Вони присутні. На навчально-методичній раді якраз і наголошувалося на суттєві організаційні зрушення по наповненню їх змістом та покращення оцінювання самостійної роботи, про що і Ви наголошуєте.
4. Думаю, що переформатовувати комп’ютерну програму управління навчальним процесом суттєво не буде потрібно, якщо вона зроблена на професійному рівні. В дані третього триместру можна загнати
"нульові або пусті" , які не будуть впливати на сумарні показники і т.п..
5. Я провів опитування студентів та викладачів із зазначених Вами питань. На останній зустрічі зі студентами були присутні і представники керівництва університету. В переважній більшості, вони підтримують запропоновані Вченою Радою рішення проблеми. Викликає занепокоєння намагання деяких студентів (не кращих) впливати на розробку навчальних планів та навіть робочих програм, про що засвідчує виступ на зазначених зборах голови студентської колегії університету. З останнього виступу я зробив висновок, що про підвищення якості навчання ці "ораторів" і не згадують, мова йде тільки про канікули і т.п.

З повагою та найкращими побажаннями,
М.Глибовець